Нумізматів, особливо початківців, часто вводять в оману обсяги карбування монет, наведені в чисельній літературі. Але, як розважливо зазначає В. В. Уздєніков в своїй книзі «Обсяги карбування російських монет з 1700 по 1917 рр.» обсяги випущеної в певному році продукції монетного двору ще не може бути однозначним фактором для визначення рідкості певних монет. І ось чому:
1). Звітний рік на монетних дворах часто починався не 1 січня, а 1 березня або ж 1 вересня. Так що в звітний рік автоматично входили монети двох суміжних років.
2). На початку наступного року часто допрацьовували штемпелі попередніх років – тобто частину року випускались монети із зазначенням попередніх років.
3). Звітували про монети певного номіналу, які були вивезені за межі монетного двору в звітному періоді. Тому, якщо наприклад на протязі 3 років вивозили лише половину виготовлених монет, а на четвертий рік вивезли все під нуль, то й залишки від попередніх років потрапляли в звіт за четвертий рік.
Таким чином фактичні, справжні тиражі більшості російських монет навряд чи будуть колись достеменно відомі.
На фото – приклад ситуації коли монетний двір не звітував про карбування цього номіналу в зазначеному році, але монети трапляються, в тому числі і зі значними слідами перебування в обігу.

Хтось колекціонує предмети, а хтось – враження. Враження від подорожей. Тож я вирішив що буде доречно поділитися в блозі власним досвідом.
Подавав в Києві документи на біометричні паспорти всією родиною. Принципово подавав не через прокладку «Паспортний сервіс» — не хочу годувати пройдисвітів, та й 1200 грн не зайві (за 3 паспорти).

Читать далее →

Нещодавно вийшла друком книга-дослідження «Фальшивомонетництво в Центральній і Східній Європі в епоху Середньовіччя та Раннього нового часу» за авторства кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника сектора нумізматики Національного музея історії України Андрія Бойко-Гагаріна.

Читать далее →