Нумізматів, особливо початківців, часто вводять в оману обсяги карбування монет, наведені в чисельній літературі. Але, як розважливо зазначає В. В. Уздєніков в своїй книзі «Обсяги карбування російських монет з 1700 по 1917 рр.» обсяги випущеної в певному році продукції монетного двору ще не може бути однозначним фактором для визначення рідкості певних монет. І ось чому:
1). Звітний рік на монетних дворах часто починався не 1 січня, а 1 березня або ж 1 вересня. Так що в звітний рік автоматично входили монети двох суміжних років.
2). На початку наступного року часто допрацьовували штемпелі попередніх років – тобто частину року випускались монети із зазначенням попередніх років.
3). Звітували про монети певного номіналу, які були вивезені за межі монетного двору в звітному періоді. Тому, якщо наприклад на протязі 3 років вивозили лише половину виготовлених монет, а на четвертий рік вивезли все під нуль, то й залишки від попередніх років потрапляли в звіт за четвертий рік.
Таким чином фактичні, справжні тиражі більшості російських монет навряд чи будуть колись достеменно відомі.
На фото – приклад ситуації коли монетний двір не звітував про карбування цього номіналу в зазначеному році, але монети трапляються, в тому числі і зі значними слідами перебування в обігу.

Хтось колекціонує предмети, а хтось – враження. Враження від подорожей. Тож я вирішив що буде доречно поділитися в блозі власним досвідом.
Подавав в Києві документи на біометричні паспорти всією родиною. Принципово подавав не через прокладку «Паспортний сервіс» – не хочу годувати пройдисвітів, та й 1200 грн не зайві (за 3 паспорти).

Продовжити читання →

Нещодавно вийшла друком книга-дослідження “Фальшивомонетництво в Центральній і Східній Європі в епоху Середньовіччя та Раннього нового часу” за авторства кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника сектора нумізматики Національного музея історії України Андрія Бойко-Гагаріна.

Продовжити читання →

Первые обиходные монеты независимой Украины появились 11 мая 1992 года. В этот день на Луганском станкостроительном заводе были изготовлены пробные экземпляры копеек из различных металлов. Сегодня – это самые ценные монеты Украины, пожалуй, кроме инвестиционных, стоимость которых растет с каждым годом. Выбор предприятия был не случаен. В Луганске имелось оборудование, подходящее для чеканки монет, запас материалов. Кроме того, станкостроительный (а по факту – патронный) завод был режимным, то есть имел усиленную охрану и серьезную защиту от хищения продукции.
Первые пробные копейки очень востребованы среди коллекционеров. Но не только они покупают дорогие и ценные монеты Украины на Crafta.ua. Инвестируя деньги в покупку отечественных нумизматических редкостей, собиратели делают выгодное вложение в товары, имеющие постоянный растущий спрос. Цена на такие монеты не падает, ведь их количество остается стабильно низким. Оседая в коллекциях, редкие украинские монеты становятся менее доступными. Поэтому стоимость появляющихся в продаже экземпляров растет с каждым годом.
Продовжити читання →

20-ти річчю введення гривні в обіг на теренах відновленої Української республіки (про що вже повідомлялося) електронне видання “Історична правда” присвятило статтю-екскурс в історію цієї грошової одиниці.

Продовжити читання →

75 лет назад началась Вторая Мировая война. Если аншлюс Австрии и расчленение Чехословакии по Мюнхенскому сговору (в котором, кстати сказать, Польша брала деятельное участие) прошли достаточно бескровно, то после провокации, устроенной нацистской Германией на границе с Польшей, началась война. 17 сентября на территорию Польши ступила РККА согласно негласным договоренностям с немецким руководством. Не смотря на мужество и отвагу, проявленные поляками (при обороне Визны, бое под Кроянтами и во многих других эпизодах), в начале октября было всё кончено. Советские и немецкие войска прошли совместным парадом в Бресте. До начала советско-немецкой войны оставалось менее 22 месяцев.
Продовжити читання →

Уважаемые посетители! Спешу сообщить Вам, что появился сайт с материалами о кавалерах и участниках Первой Мировой войны.

Целью проекта «Памяти героев великой войны 1914-1918 гг.» декларируется предоставление информации о той Великой войне пользователям Интернет. Планируется размещение подлинных архивных документов, относящихся к боевым действиям, и сведения о непосредственных участниках войны — от рядового до генерала.
Продовжити читання →

Определен победитель конкурса эскизов ордена Героев Небесной Сотни.

В статье (укр.)
автор рассказывает, почему был разработан именно такой эскиз самого знака ордена и ленты к нему; какие эскизы предшествовали выработке окончательного варианта.
Продовжити читання →

Зацікавила ініціатива Демократичного Альянсу щодо пожертв особистих скарбничок на потреби АТО.

Хочу звернути увагу що вартість монет зі скарбнички може бути значно більша ніж номінал монет. Щоб це визначити пропоную скористатись цією таблицею з дуже приблизними цінами на обігові монети України (дороблю у вільний час):

Одразу зазначу що ціни можуть бути значно вищі.

Також можуть коштувати дорожче «ювілейні» (перемоги, чемпіонат світу з футболу) 1 грн. 2004, 2005, 2010, 2012 р.р. від 3 грн. за шт.

Обговорити та продати знайдені рідкісні монети без комісійних можна на форумі «Собиратель» та на аукціоні «Прикуп».

Успіхів в пошуках!

Сразу оговорю, что под медалями за компании я понимаю медали «За оборону…», «За освобождение…», «За взятие…» и «За победу…». На этих медалях, при их производстве на монетном дворе, номер не наносился — об этом нет никаких данных. В то же время встречаются такие медали с нанесенным номером. Лично у меня нет сомнений, что номера на некоторых из них появились в военное или сразу послевоенное время; равно как и в том, что с монетного двора медали поступали без номеров. Другой вопрос — как номера появлялись.
Считаю наиболее правдоподобными 3 версии.
Продовжити читання →